Аналіз творчих мотивацій митців у період радянського ідеологічного тиску

До всебічного дослідження періоду другої половини ХХ століття через езистенціальні індивідуальні практики

Анотація

Визнано незадовільним підхід до вивчення української художньої культури періоду застою (1960– 1980-х років) як у одномірності дуалізму нонконформізм — конформізм, так і у спробі об’єднати митців протилежних поглядів під таким кутом зору, який нівелює опозиційність. Заради відмови від бінарних опозицій вдаються до розгляду таких загальнолюдських сфер, як побут і повсякденне життя, та цю редукцію культури не можна вважати перспективною, адже вона веде до примітивізації й фізіологізму. Дослідженння проведено із залученням комплексних наукових міждисциплінарних методик, на перетині філософії екзистенціалізму, культурології, психології й мистецтвознавства, з фокусуванням на аналізі структури індивідуального творчого процесу. Запропонований методологічний підхід відкриває широкі перспективи для подальших досліджень науковцями з інших дисциплін (інформатики, соціології, історії тощо). Дана розвідка поглиблює оптику бачення суттєвих рис епохи, не відкидаючи й не маскуючи її основних протиріч, у практичному застосуванні може бути корисною для комплектації музейних колекцій та виставкових проєктів.