Школа як предмет наукового вивчення
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8155.19.2019.185973Ключові слова:
культура, традиції, цінності, наукова школа, композиторська школа, художня система, історичні обставини, комунікаціяАнотація
У дослідженні зосереджено увагу на явищі композиторської школи, яка посідає вагоме місце в історії культури та усвідомлюється нами як культуротворчий феномен, що потребує грунтовного вивчення. Упродовж багатьох століть історія культури та мистецтва була пов’язана з прагненням митців до визначення й утвердження їхніх творчих здобутків у суспільстві. Діяльність творця завжди відігравала значну роль у соціумі. Вона ніколи не обмежувалася самою творчістю, а наполегливо впроваджувала в життя свої духовні ідеали, залучаючи до себе однодумців та послідовників. Водночас позиція митця у середовищі залежала від історико-політичних обставин, які диктували ставлення тих чи інших кіл суспільства до мистецтва загалом і творчості окремого художника, поета, скульптора, композитора тощо. Кожна культура поширює свої ціннісні орієнтири, спираючись на досягнення у різних сферах науки та мистецтва, трансформуючи індивідуально здобутий досвід в історичну проекцію загальнолюдського. Розкриття поняття композиторської школи як нормативно-ціннісної системи, скерованої на формування і збереження професійного досвіду, та дослідження її зв’язку з науковою школою становить мету цієї статті.
Посилання
Antonov A. N. Preemstvennost y voznyknovenye novogo znanyya v nauke. Moskva: Yzd-vo MGU, 1995. 171 s.
Baxtyn M. M. Èstetyka slovesnogo tvorchestva / Sost. S. G. Bocharov; Tekst podgot. G. S. Bernshtejn y L. V. Deryugyna; Prymech. S. S. Averynceva y S. G. Bocharova. Moskva: Yskusstvo, 1979. 424 s.
Bojko E. S. Fenomen preemstvennosty v razvytyy nauchnoj shkoly (na materyale shkoly lynejnyx kolebanyj Mandelshtama-Antonova) // Shkoly v nauke: Sb. st. Moskva: Nauka, 1977. S. 319–346.
Gasylov V. B. Nauchnaya shkola-fenomen y yssledovatelskaya programma naukovedenyya // Shkoly v nauke: Sb. st. Moskva: Nauka, 1977. S. 119–153.
Gernek F. Nekotorye glavnye voprosy yssledovanyya uslovyj deyatelnosty y xarakternyx osobennostej nauchnyx shkol // Shkoly v nauke: Sb. st. Moskva: Nauka 1977. S. 262–265.
Dedusenko Zh. V. Yspolnytelskaya pyanystycheskaya shkola kak rod kulturnoj tradycyy: dys… kand. іskusstvoved.: 17. 00. 01; Nacyonalnaya muzykalnaya akademyya Ukrayny ym. P. Y. Chajkovskogo. Kyev. 2002. 208 l.
Dubynyn N. P. Nauchnaya shkola // Shkoly v nauke: Sb. st. Moskva: Nauka, 1977. S. 153–161.
Yvanova S. V. Kompozytor: ocherky po ystoryy profesyy: avtoreferat dys. … kandydata yskusstvovedenyya: 17. 00. 02 / Mosk. gos. konservatoryya ym. P. Y. Chajkovskogo. Moskva, 2006. 21 s.
Kulturologyya. XX vek: Slovar / Sost. A. Ya. Levyt. Sankt-Peterburg: Unyversytet. kn., 1997. 640 s.
Kucherenko S. I. Kvadra-matrychnyj pidxid u vyvchenni yavyshha «shkola» // Mizhnarodnyj visnyk: kulturologiya, filologiya, muzykoznavstvo. K.: Milenium, 2017. Vyp. II (9). S. 200–206.
Markaryan È. S. Teoryya kultury y sovremennaya nauka: Logyko-metodologycheskyj analyz. Moskva: Mysl, 1983. 268 s.
Myrskyj È. M. Estestvenno-nauchnaya shkola v systeme nauchnoj deyatelnosty // Shkoly v nauke: Sb.st. Moskva: Nauka, 1977. S. 161–181.
Miroshnychenko S. V. Kompozytorskyj profesionalizm yak kategoriya muzykoznavstva // Ukrayinske muzykoznavstvo. Vyp. 16. Kyyiv: Muzychna Ukrayina, 1981. S. 17–31.
Paraxonskyj B. A. Yazyk kultury y genezys znanyya. AN USSR, Yn-t fylosofyy. Kyev: Nauk. dumka, 1988. 210 s.
Rozyn V. M. Vvedenye v kulturologyyu: Uchebnyk dlya vysshej shkoly. Moskva: yzd. gruppa «Ynfra-m-forum», 1998. 221 s.
Salyamon L. S. Byfunkcyonalnost nauky y nekotorye problemy nauchnyx shkol // Shkoly v nauke: Sb.st. Moskva: Nauka, 1977. S. 181–186.
Samojlenko O. I. Suchasne vitchyznyane muzykoznavstvo u dialozi z kulturologiyeyu // Ukrayinske muzykoznavstvo. Vyp. 31. Kyyiv: NMAU im. P. I. Chajkovskogo, 2002. S. 5–15.
Saraev Y. Shkoly v muzykalnom yskusstve. Kursk: OOO «Uchytel», 2016. 252 s.
Suxyna Y. G. Cennosty kak synergetycheskye determynanty kulturno-ystorycheskogo processa: fylosofsko-antropologycheskyj aspekt problemy // Rossyjskyj gumanytarnyj zhurnal, 2017. Tom 6, # 6, DOI: 10.15643/libartrus-2017/6.5., S. 494–504.
Terenteva N. A. Ystoryya y teoryya muzykalnoj pedagogyky y obrazovanyya: Uchebnoe posobye v 2-x chastyax. Chast II. Sankt-Peterburg, 1994. 148 s.
Czukerman A. M. Obraz myshlenyya lydera kak odyn yz opredelyayushhyx faktorov formyrovanyya nauchnoj shkoly / shkola A. P. Terenteva // Shkoly v nauke: Sb.st. Moskva: Nauka, 1977. S. 347–353.
Shtejner G. Svyaz socyalnogo y poznavatelnogo faktorov v tvorcheskoj deyatelnosty nauchnyx shkol // Shkoly v nauke: Sb. st. Moskva: Nauka, 1977. S. 97–118.
Yaranceva N. A. Preemstvennost y vzaymodejstvye kultur v xudozhestvennoj zhyzny obshhestva / AN SSSR, Yn-t fylosofyy. Kyev: Nauk. dumka, 1990. 160 s.
Yaroshevskyj M. G. Logyka razvytyya nauky y nauchnaya shkola // Shkoly v nauke: Sb. st. Moskva: Nauka, 1977. S. 97–118.
